Де живе лисиця та як переживає зиму: в норі чи просто неба

Руда лисиця живе по всій Україні: у полях, ярах і перелісках, а також на околицях міст. Нору вона риє сама або займає чужу. Але зиму здебільшого переживає не в норі: постійне сховище потрібне їй переважно для виховання лисенят. Решту року, зокрема взимку, лисиця відпочиває у відкритому лігві, в снігу чи траві, а в нору ховається від негоди або погоні.

Де живе лисиця

Лисиця звичайна, або руда (Vulpes vulpes), — найпоширеніший і найбільший вид роду лисиць. Довжина її тіла становить 45,5–90 см, хвоста — 30–60 см, маса — 3–14 кг. В Україні вона трапляється повсюдно, тоді як корсак, другий вид, занесений до Червоної книги. Лисиця мешкає в різних ландшафтних зонах, від тундри до степів і пустель, а в горах піднімається до 4500 м. Найбільше лисиць у степовій і лісостеповій зонах. Їм до вподоби відкриті місцевості з гаями, перелісками, пагорбами й ярами, особливо там, де взимку сніг не надто глибокий і пухкий.

Лисиці живуть і в культурних ландшафтах, зокрема на околицях великих міст, як-от Київ і Варшава. У Лондоні їх часто можна побачити на околицях, а інколи й у центрі.

Лисиця веде переважно осілий спосіб життя. Молоді особини, коли залишають батьківське лігво, зазвичай оселяються за 2–5 чи 15–30 км від нього. Найдальше в Україні лисицю впіймали за 120 км від місця кільцювання. Ділянка пари чи сім’ї має забезпечувати її їжею та місцями для нір.

Яка в лисиці нора

Лисиця риє нору сама або займає нору борсука, бабака, песця чи іншої тварини й пристосовує її для себе. Зазвичай нори розташовані на схилах ярів і пагорбів, у добре дренованому піщаному ґрунті, захищеному від підтоплення. У нори часто є кілька входів, від яких довгі ходи ведуть до гніздової камери. Іноді лисиці оселяються в печерах, розколинах скель або дуплах великих повалених дерев.

Головний вхід нори спускається під кутом 40–45° до камери, від якої відходять бічні ходи. Нора сягає 0,5–2,5 м завглибшки, а головний хід може простягатися до 17 м; зазвичай його довжина становить 5–7 м. Нори серед коріння дерев використовуються десятиліттями, у степу — кілька років. Про «лисяче містечко» свідчать стежки, викиди ґрунту біля входів, рештки їжі та послід. Біля нір часто ростуть буйні бур’яни. Під час спалахів корости лисиці можуть назавжди покинути нори.

Як лисиця переживає мороз

Постійними сховищами лисиці переважно користуються, коли виховують малят. В інші пори року, зокрема взимку, вони відпочивають у відкритих лігвах у снігу чи траві. Від погоні лисиця може сховатися в першій-ліпшій норі будь-якої пори року. Поза сезоном розмноження більшість лисиць відпочивають просто неба, у густих заростях, але від негоди можуть залізти в нору.

Зимове хутро в лисиці густе, м’яке, шовковисте й довге. На голові та нижній частині лап хутро коротке й густе цілий рік. Ці ділянки називають «тепловими вікнами»: лисиця активно звужує й розширює там судини, регулюючи тепловтрати. Пухнастий хвіст довший за половину довжини тіла й у стоячої лисиці сягає землі.

Що їсть узимку і як полює під снігом

У раціоні лисиці — понад 400 видів тварин і кілька десятків видів рослин. Основна їжа — дрібні гризуни, передусім полівки. Від їхньої кількості багато в чому залежить стан популяції лисиць. Зайці становлять меншу частину раціону, хоча на зайченят лисиці полюють цілеспрямовано. Птахів вони ловлять, коли ті опиняються на землі, а також розоряють кладки. Лисиці їдять фрукти й овочі; міські підбирають усе, що їдять люди. Знайдену їжу лисиця ховає, а сечею позначає навіть порожні схованки, щоб не витрачати час на їхню перевірку.

Мишкуванням називають стрибок на здобич, що ховається під снігом. Команда з 23 біологів і досвідчених мисливців (Ярослав Червений і колеги, Чехія; журнал Biology Letters) понад два роки спостерігала за 84 дикими лисицями й записала майже 600 стрибків на здобич. Коли та ховалася під снігом чи в густій траві, лисиці частіше стрибали на північний схід, приблизно під кутом 20° від магнітної півночі. На північний схід успішними були 73 % стрибків, у протилежному напрямку — 60 %, в усіх інших напрямках — 18 %. Час доби, пора року, хмарність і вітер на вибір напрямку не впливали.

Одне з припущень полягає в тому, що лисиця використовує магнітне поле як «далекомір», щоб точніше визначити відстань до здобичі. Це гіпотеза; під снігом лисиці передусім допомагає слух. На снігу можна побачити сліди й інших хижаків — куниці й ласки.

Зима — час гону

Як і вовки в Україні, лисиці моногамні й розмножуються раз на рік. В Україні тічка триває з грудня до лютого, по кілька днів у кожної самиці. Спаровуються лисиці часто в норах. Бувають роки, коли до 60 % самиць залишаються без потомства.

Вагітність триває 49–58 діб. У виводку зазвичай 4–6 цуценят, іноді — до 12–13; вони народжуються в темно-бурій шерсті. У два тижні починають бачити й чути. Мати годує їх молоком півтора місяця, а виховують малят обоє батьків. Від гону до остаточного виходу лисенят із нори минає близько 6 місяців. До осені молоді лисиці повністю виростають. Під час виховання малят нора стає домом для родини.

Пора року	Де лисиця відпочиває	Що робить
Зима	У відкритих лігвах у снігу чи траві; від негоди ховається в нору	Полює на гризунів; у грудні–лютому триває гін
Весна	У норі, де виховує лисенят	Народжуються цуценята, обоє батьків годують і виховують їх
Літо	У норі або на відкритих місцях	Лисенята дорослішають і дедалі частіше відходять від нори
Осінь	У відкритих лігвах	Молоді лисиці залишають батьківське лігво

Безпека

Лисиці — природний резервуар сказу. Не підходьте до диких лисиць і не годуйте їх: регулярна підгодівля привчає тварин до людей, і ті починають підпускати людину до себе.