Чим годувати птахів узимку і чого не кидати в годівничку

Хліб у годівничці — найпоширеніша помилка. Здається, що тут складного: крихти, скоринка, залишки батона. А для птаха це набряк у шлунку й бродіння, а енергії майже нема. І це лише початок списку того, що краще не кидати.

Годувати птахів узимку — справа проста й приємна. Майже все потрібне вже лежить у вас на кухні. Але є кілька правил, без яких добра справа обертається шкодою.

Коли починати й коли закінчувати

Вішати годівничку краще з першими стабільними холодами. Зазвичай це листопад, а не січень. У відлигу птахи ще справляються самі: викльовують насіння бур’янів з-під снігу, дістають зимуючих комах із кори, добирають ягоди з кущів. А от коли все це засипає глибокий сніг, годівничка стає підмогою.

Друге правило найважливіше. Почали годувати — годуйте до весни. Птахи швидко запам’ятовують місце, де є їжа, і вписують його у свої щоденні маршрути. Годівничка, що раптом спорожніла посеред лютого, коштує їм часу й зимової енергії на марні польоти. А в морозну ніч маленькому птахові енергія потрібна не лише на пошук корму, а й просто щоб не замерзнути. Щоденний запас для нього — питання життя. Краще трохи, але щодня, ніж одразу гора, а тоді зникнути на тиждень.

І ще одне. Побоювання, ніби птахи «прив’яжуться» до годівнички й розучаться шукати корм самі, зайве. Годівля — підмога в найтяжчі дні, не утримання. Решту раціону вони й далі знаходять самі.

Що птахи їстимуть із задоволенням

Набір простий і недорогий.

• Несмажене й несолоне насіння соняшнику — основа. Його люблять і синиці, і горобці.
• Несолоне свіже сало — найкращі ласощі для синиць. Шматок підвішують на мотузці там, де не пригріває сонце. Птахи викльовують його потроху, дрібними шматочками.
• Пшоно, овес, просо — для горобців і вівсянок, які годуються переважно з землі.
• Ягоди горобини й калини — свіжі, сушені або заморожені з осені.
• Шматочки свіжого яблука — синиці й горобці клюють охоче.
• Волоські горіхи — дрібно порубані, обов’язково несолоні.
• Кульки з жиру й насіння — готові з зоомагазину або зроблені власноруч. Несолоний жир змішують із насінням і дають застигнути.

Сипкі корми кладіть невеликими порціями. Вони не повинні лежати в годівничці днями, особливо у відлигу. Насипали вранці, і на день вистачить. Найкраще саме зранку: після довгої холодної ночі птахи голодні.

А що в годівничку не можна

Список коротший, зате важливіший. Те, що людський шлунок перетравлює легко, для маленького птаха може бути отрутою.

• Хліб, особливо чорний. Набрякає в шлунку, починає бродити, а енергії дає мало. Хлібом птахів краще не годувати взагалі.
• Усе солоне. Сіль для птахів отруйна навіть у малих кількостях. Солоне сало, чіпси, сухарики з приправами для них небезпечні.
• Смажене й копчене. Обсмажені жири та дим пташиному шлунку не під силу.
• Пряне й солодке. Приправи й цукор птахам ні до чого.
• Цвіле й зіпсоване. Цвіль виділяє отруйні речовини. Запліснявілий корм одразу викидайте, не «догодовуйте».
• Залишки зі столу. Каші з олією, макарони, салати — усе, що лишилося після обіду.

Окремо про сало. Несолоне — так, солоне — ні. На шматку часто лишається сіль із розсолу. Є сумніви — краще не давати зовсім.

Сумніваєтеся щодо конкретного продукту — горіхів, родзинок, жирових кульок у сітці? Загляньте в наш інструмент «Меню годівнички». Там 22 продукти з поясненнями, кому з птахів вони до смаку і як їх правильно давати.

Хто прилетить до вас

Першою зазвичай прилітає велика синиця (Parus major): жовта грудка, чорна «краватка». Вона вихоплює з годівнички одну насінину, відлітає на гілку і, притиснувши її лапкою, охайно викльовує ядро. Лазорівка (Cyanistes caeruleus) менша, з блакитною шапочкою. Тримається поруч, але великій синиці поступається.

Горобці — хатній (Passer domesticus) і польовий (Passer montanus) — тримаються зграєю і годуються здебільшого під годівничкою, підбираючи розсипане насіння.

Снігур (Pyrrhula pyrrhula) заглядає рідше. Його більше цікавлять ягоди горобини, тому частину кетягів варто лишити на гілках.

Дятел звичайний (Dendrocopos major) — почесний гість там, де висить сало. Прилітає впевнено, влаштовується поруч і довбе шматочок за шматочком. Повзик (Sitta europaea) біжить по стовбуру навіть головою вниз, вихоплює насінину й ховає її в корі. Синиці теж роблять запаси: частину насіння одразу затикають у щілини кори. Сойка (Garrulus glandarius) велика й обережна. Здатна забрати цілий горіх і сховати його в моху чи під опалим листям.

Зеленяк (Chloris chloris) і щиглик (Carduelis carduelis) частіше з’являються зграями, особливо до кінця зими. А біля сільських подвір’їв до вівса й проса на землі приєднуються вівсянки (Emberiza citrinella).

Куди вішати годівничку

Висота — 1,5–2 метри від землі. Вище незручно вам, нижче небезпечно: кіт дістає стрибком. Вішайте подалі від місць, звідки кіт може вистежувати здобич. Але поруч бажано мати кущ або дерево, куди птах швидко сховається від яструба чи просто перепочить. На балконі принципи ті самі: подалі від котячих маршрутів і не впритул до шибки.

Окрема історія — шибки. Птах, що розігнався, не завжди встигає помітити скло. Для нього воно невидиме. Удари об вікна — одна з частих причин загибелі птахів біля людського житла. Тому годівничку вішають подалі від вікон. Так, щоб птах, злетівши з корму, мав час зорієнтуватися.

Дах над кормом обов’язковий. Без нього сніг і мокрий дощ швидко псують корм. А мокре насіння на морозі перетворюється на крижану грудку, яку птахи не можуть клювати.

Чистота і вода

Прибирання

Хоча б раз на тиждень струшуйте з годівнички лушпиння, послід і залишки корму. Раз на кілька тижнів мийте її гарячою водою: зніміть з місця й добре витріть, щоб на дошках не замерзла вода. Брудна годівничка, де день у день тиснуться десятки птахів, сама стає джерелом хвороб. І тоді вона більше шкодить, ніж допомагає. Запліснявілий або злежаний корм викидайте без жалю.

Вода

Вода птахам узимку потрібна не менше, ніж корм. Вони п’ють навіть у лютий мороз. Ставте неглибоку миску з рівними краями: у глибокій посудині маленький птах може намокнути, а мокре пір’я на морозі вже не гріє. Воду міняйте щодня, на холоді вона швидко вкривається кригою. І жодних добавок, щоб «відтягнути» замерзання: сіль — отрута, а гліцерин забруднює пір’я й погіршує його теплозахист.

Годівничка не врятує пташиний світ загалом. Зате допоможе кільком десяткам синиць і горобців саме у вашому дворі простояти зиму. І вам теж: п’ять хвилин біля вікна з чашкою чаю, коли за склом сіріє ранок, а на жердинці метушиться жовточерева грудка.

Навесні годівничку можна зняти, вимити й прибрати до осені. А з першими морозами повісити знову: птахи пам’ятають місця, тож старі знайомі прилетять першими.

І про воду не забувайте. Навіть у мороз.