Навіщо сипати борошно в саду та на городі

Коли садівник каже «сипнув борошна», це рідко про пшеничне з кухні. У порадах для саду й городу так називають доломітове, кісткове, іноді рибне. А буває, що й справді пшеничне. Навіщо сипати борошно у саду та на городі — питання про різні речі, бо кожне з них працює по-своєму. Розберімо по черзі, щоб не насипати зайвого.

Борошно борошну не рівня

У садівництві цим словом позначають принаймні чотири різні продукти. Доломітове борошно — то мелений доломіт, у ньому кальцій і магній. Кісткове роблять із перетертих кісток, там фосфор і кальцій. Рибне теж добриво, з фосфором, але в нас трапляється рідше. І звичайне пшеничне, яке беруть просто з шафи.

Плутанина звідси й береться. Людина читає «посипте борошном», бере пшеничне, а йшлося про доломітове. Або навпаки. Тому спершу дивіться, про яке саме йдеться.

Доломітове борошно розкислює ґрунт

Це головне його завдання. Доломітка знижує кислотність, тобто розкислює. На кислому ґрунті погано ростуть капуста, буряк, часник, цибуля, бобові. Вони дрібнішають, жовтіють, слабко зав’язують. А сам ґрунт при цьому виглядає цілком звичайно, тому проблему часто помічають пізно.

Спершу перевірте кислотність. Найпростіше — тест-смужками з набору або здати зразок на аналіз. Є й народні підказки: мох, хвощ, щавель кінський на ділянці натякають, що ґрунт кислуватий. Це саме підказка, не вирок. Рослини можуть рости там і з інших причин.

Скільки сипати і коли

Приблизно 200–500 г на квадратний метр. Розкид великий, бо все залежить від того, наскільки ґрунт кислий. Точнішу цифру шукайте на упаковці конкретного виробника й орієнтуйтеся на аналіз.

На легких піщаних ґрунтах норму зменшують і вносять частинами. Пісок бідний, зайва доза там ні до чого.

Найкращий час — осінь, під перекопування. Тоді борошно рівномірно перемішується із землею і працює до весни. Розсипають по площі й загортають у ґрунт, а не лишають зверху.

Один момент, який часто пропускають. Не вносьте доломітове борошно одночасно зі свіжим гноєм. Гній тоді втрачає частину азоту, і користі від нього буде менше. Або рознесіть у часі, або вносьте в різні сезони.

Кому доломітка не потрібна

На нейтральних і лужних ґрунтах її просто не треба. Розкислювати там нічого, а зайвий кальцій може зашкодити.

І є рослини, які люблять кисле. Лохина, рододендрони, гортензії, хвойні. Під них доломітове борошно не сиплють, інакше вони почнуть чахнути.

Кісткове борошно — довга підгодівля

Це добриво повільної дії. Фосфор і кальцій вивільняються поступово, тому ефект розтягнутий на місяці. Саме тому його добре вносити під багаторічники, цибулинні, троянди. І під час посадки дерев — у яму, щоб коріння дісталося поживи не одразу, а згодом.

Швидкого результату тут не чекайте. Кісткове борошно працює на перспективу, і це нормально.

А пшеничне? Від гусениць і попелиці

Народні поради радять обпилювати ним капусту від гусениць білана, а також від попелиці. Вважають, що гусениці й попелиця гірше почуваються на припорошеному листі.

Чесно кажучи, доказів ефективності мало. Після дощу борошно на листі може запліснявіти. Якщо все ж хочете спробувати, робіть це на суху рослину, вранці, і не чекайте чудес. Це радше допоміжний засіб, ніж основна оборона.

Розмітка грядок і трохи про безпеку

Борошно добре видно на землі. Ним зручно позначати межі грядок, рядки, лунки. Для ґрунту й рослин воно безпечне, а з часом просто зникає. Пшеничне для цього підходить найкраще, бо його не шкода.

Про саму роботу з доломіткою. Вона пилить. Вносьте її в безвітряну погоду, у рукавичках і масці, щоб не дихати пилом. Зрештою, усе залежить від того, яке саме борошно. Одне розкислює ґрунт, друге повільно годує рослини, третє — народний засіб від шкідників.

Перш ніж сипати будь-що, переконайтеся, що знаєте, яке саме борошно у вас у мішку.