Як зимують риби під льодом у ставку: де вони стоять, чим дихають і що таке замор

Ставок зазвичай не промерзає до дна: під кригою залишається вода, а біля дна тримається близько +4 °C. Риба зимує там майже нерухомо, мало їсть і ощадливо витрачає кисень. Найбільша зимова небезпека для неї — замор, тобто нестача кисню у воді.

Чому ставок не промерзає до дна

Найбільшу щільність вода має при +4 °C. Коли вона охолоджується ще більше, то знову розширюється, а лід має меншу щільність і плаває на поверхні. Під ним залишається рідка вода.

Лід сповільнює охолодження води під собою, тому до дна промерзають лише мілкі водойми. Під кригою вода зазвичай має температуру від 0 до +4 °C, а на дні глибоких місць — не нижче +4 °C.

Де риба стоїть узимку

Риба часто збирається в зимувальних ямах — природних заглибленнях від 4 до 10 метрів завглибшки й більше. Температура там стабільна, тому риба тримається великими зграями.

Втім, узимку її можна побачити й не на глибині. Риба стоїть біля водоростей і під деревами, на ділянках, які найкраще прогріває сонце. Темне мулисте дно добре вбирає тепло. Під прозорим льодом риба іноді тримається біля самої поверхні, де гріється на слабкому сонці. Вода під кригою дуже прозора, бо немає вітру. Окунь, який живиться планктоном, може триматися мілин із рослинністю.

Як риба економить сили

Риби холоднокровні, тому температура їхнього тіла така сама, як температура води. З кожним похолоданням на 10 °C обмін речовин у холоднокровної тварини сповільнюється приблизно вдвічі. Що холодніша вода, то менше рибі потрібно їжі й кисню.

Під час зимівлі риба мало рухається й майже не живиться. Вона особливо чутлива до коливань води та шуму: ловля, сітки й човни можуть порушити її спокій і навіть призвести до масової загибелі.

Життя в ставку взимку триває. Під кригою активні жуки-плавунці, гладиші, личинки одноденок, волохокрильців і бабок, а жаби й черепахи зариваються в мул. Над незамерзлою водою взимку тримаються й крижні, які зимують у містах.

Що таке замор і чому він трапляється

Коли ставок замерзає, повітря над льодом уже не змішується з водою, і кисень не надходить у водойму. Вуглекислий газ, який виділяють тварини під час дихання, залишається під кригою. Біля дна накопичуються гази, що утворюються під час гниття: вуглекислий газ, сірководень і аміак.

Водорості й водні рослини під льодом виробляють кисень, поки мають світло. Коли лід товщає і вкривається снігом, світла стає менше, а разом із ним зменшується й кількість кисню. Елодея (водяна чума) взимку виробляє лише половину того кисню, що влітку.

Замор найчастіше загрожує водоймам, де лід рано стає й пізно сходить. Ризик вищий під снігом, у мілких ставках, водоймах із великою кількістю опалого листя й мулу, а також там, де рибу посадили надто густо. Тепловодним рибам потрібно щонайменше 5 мг кисню на літр води, а холодноводні починають страждати, коли кисню стає менше ніж 8 мг/л. Водночас холодна вода може втримати більше кисню, ніж тепла. Навесні, коли лід тане, на берегах таких водойм можна побачити сотні мертвих риб.

За сильних морозів, коли крига сягала 20 см і більше, до 20 відсотків риби не доживало до весни. Так про зиму 2013 року розповідав рибалка й колишній рибінспектор із Києва. Щоб урятувати рибу від замору, у кризі прорубують ополонки й ставлять у них снопи очерету чи соломи, аби кисень надходив у воду. Він згадував випадок, коли ставок одного господаря замерз, а в його сусіда, де водойма була більшою і глибшою, риба вижила: сусід прорубав лунки й поставив у них очерет, тож уся риба перейшла до нього.

Карась, який живе без кисню

Золотий карась (Carassius carassius) може довго жити у воді зовсім без кисню. Він перетворює молочну кислоту на спирт (етанол) і виводить його у воду, а не накопичує в тканинах. Серед хребетних це майже унікальна здатність.

Так карась може обходитися без кисневого дихання тижнями. В експерименті карасі прожили без кисню 140 днів. Найдовше вони витримують у найхолоднішій воді, навіть при 0 °C, адже холод сповільнює обмін речовин. Вважають, що ця здатність виникла через зими, коли лід закриває ставки.

Налим: риба, що нереститься під льодом

Налим (Lota lota), на відміну від більшості прісноводних риб, нереститься взимку, з грудня до березня. Часто це відбувається під льодом, при температурі води від 1 до 4–5 °C. Для нересту налим виходить із глибин на піщані й кам’янисті мілини. Нереститься він уночі, а кілька або навіть десятки самців збираються в клубок навколо однієї-двох самок.

Налим не будує гнізда: його ікра пливе в товщі води й осідає на дно. Найкраще для нього підходить вода близько +4 °C.

Як допомогти рибі в ставку взимку

• Прорубують ополонки й ставлять у них снопи очерету чи соломи, щоб кисень надходив у воду.
• Не ловлять рибу на зимувальних ямах. Щороку з 1 листопада в Україні діє заборона на вилов у таких ямах до кінця зимового періоду. Переліки й межі ям затверджують територіальні управління Держрибагентства.
• Поза ямами взимку можна ловити з криги зимовими вудками й жерлицями, використовуючи не більше 7 гачків на рибалку. Від льодоставу до скресання криги заборонені гачки, у яких відстань від цівки до жала більша за 10 мм.
• Біля ям дотримуються тиші: зграя, що зимує, легко лякається шуму й коливань води.
• На кризі поводяться обережно: тонкий лід небезпечний. Перший лід краще перевіряти без ризику й не виходити на нього наосліп.
• За порушення правил риболовлі загрожує штраф із конфіскацією знарядь лову й улову, а за істотну шкоду — кримінальна відповідальність.