Де росте ісландський мох в Україні: Карпати, Полісся й гори

Цетрарія ісландська трапляється в Карпатах, на Поліссі, у гірському Криму та зрідка в Лівобережному Лісостепу. Шанс знайти її залежить від місцевого біотопу: вона росте, зокрема, у соснових борах, на відкритих місцях і безкарбонатних піщаних ґрунтах.

Попри назву «ісландський мох», цетрарія — не справжній мох, а лишайник. Її найбільші масиви ростуть в Ісландії, звідси й назва, а загалом вона поширена в холодних і помірних широтах Європи, Азії та Північної Америки.

У яких частинах України росте цетрарія?

Карпати

У Карпатах цетрарія найчастіше трапляється у високогір’ї — серед чагарників, на альпійських і субальпійських полонинах.

Полісся

На Поліссі лишайник росте в соснових і мішаних лісах. Відомості про його зростання є, зокрема, у Волинській області.

Кримські гори та Лісостеп

У Криму цетрарію знаходять у гірських районах. У Лівобережному Лісостепу зафіксовані лише поодинокі місцезнаходження, тож вид не варто вважати поширеним у всьому регіоні.

У яких місцях шукати ісландський мох?

Відкриті ділянки й полонини

Цетрарію шукайте на відкритих місцях: у горах — на полонинах серед чагарників, на рівнині — на відкритих місцинах у соснових лісах.

Соснові бори та піщаний ґрунт

Цетрарія віддає перевагу сосновим борам і безкарбонатним піщаним ґрунтам. Тому під час пошуку зважайте не лише на регіон, а й на тип лісу та ґрунту. Ще одна прикмета — чисте повітря: цетрарія росте лише там, де його не забруднено, і її вважають природним індикатором стану довкілля.

Як упізнати цетрарію серед мохів?

Ознаки слані

Ісландський мох — народна назва цетрарії ісландської (Cetraria islandica). Це багаторічний листовидно-кущистий лишайник зі сланню заввишки приблизно 10–15 см.

Її лопаті схожі на стрічки й мають жолобчасту форму. На краях помітні дрібні вії. Сонячний бік може бути оливково-зеленим, сіруватим або коричневим, а тіньовий — зеленувато-білим із білими ямчастими плямами.

Слань може кріпитися ризоїдами до ґрунту, пнів або кори дерев. У посушливий період вона зневоднюється й стає ламкою; після зволоження відновлює життєдіяльність протягом кількох годин.

Чому це лишайник, а не мох

Попри народну назву, цетрарія належить не до справжніх мохів, а до лишайників родини пармелієвих (Parmeliaceae). Вона складається з клітин водорості та гіфів гриба — це симбіотичний організм. Справжні мохи живуть інакше, і, до речі, мох на дереві не покаже вам північ.

Коли шукати цетрарію і чи можна її збирати?

Сезон і погода

Цетрарію збирають улітку й восени, лише в суху погоду й вручну. Зібране очищають від хвої, землі й кори та сушать на решітках у затінку, у провітрюваному приміщенні. Висушена сировина має слабкий запах і гірко-слизистий смак, зберігають її до двох років.

Збирають її насамперед як лікарську сировину: слиз цетрарії вкриває подразнене горло, тому відвар і сиропи з нею застосовують при сухому кашлі. В аптеках вона продається й готовою — як подрібнена сировина, фільтр-пакети, сиропи та льодяники.

Обмеження на збір

У заповідних зонах Карпат збирати цетрарію заборонено, а нелегальних збирачів природоохоронні інспектори штрафують. Перед збором перевірте статус конкретної ділянки та місцеві правила. Якщо на ділянці збір дозволений, не виривайте слань разом із субстратом і залишайте частину лишайника на місці.