Перейти до вмісту

Кажани не сліпі. Правда й міфи про нічних сусідів

andrey.zhyvosvit5 хв читання

Кажани не сліпі. Правда й міфи про нічних сусідів
Зміст
  1. Кого ми бачимо найчастіше
  2. Міфи, які час забути
  3. Як вони бачать вухами
  4. Скільки комарів з'їдає один кажан
  5. Де вони зникають на зиму
  6. Знайшли кажана взимку на вулиці
  7. Допомога, яка не коштує нічого
  8. Кажан залетів у квартиру

«Кажани сліпі». Чули таке? Це неправда.

Очі в них є, і працюють. Бачать вони не так гостро, як ми вдень, зате на світлі цілком орієнтуються. Просто в темряві від очей мало користі. Тому в них є другий спосіб орієнтуватися.

А взагалі кажани живуть поруч із нами цілий рік. Ховаються в щілинах будинків, на горищах, у підвалах. Ми знаємо про них напрочуд мало, а половина того, що «знаємо», — вигадки.

Кого ми бачимо найчастіше

В Україні живе майже три десятки видів кажанів. Усі під охороною закону й міжнародних угод, багато з них занесено до Червоної книги України. І всі, без винятку, їдять комах. Кров п’ють їхні далекі родичі з Центральної та Південної Америки. До нас такі не долітають.

Найчастіше на очі трапляються кілька видів. Вечірниця руда (Nyctalus noctula) у нас одна з найбільших. Вилітає ще в сутінках, літає високо й швидко, а частина цих тварин на зиму відлітає на південь. Нетопирі (Pipistrellus) дрібні, руді або бурі. Саме вони найчастіше залітають на балкони й у квартири.

Лилик пізній (Eptesicus serotinus) вилітає пізно й часто полює біля ліхтарів. А вухань (Plecotus) має величезні вуха, згортає їх, як парасольку, і шукає здобич серед листя, майже не піднімаючись у відкрите небо.

Міфи, які час забути

Про сліпоту ви вже знаєте. Є ще кілька вигадок, які досі гуляють між людьми.

  • «Вони плутаються у волоссі». Ні. Кажан облітає людину. А якщо пролетить зовсім близько, то це радше цікавість або полювання на комах, що в’ються навколо вас.
  • «Усі кажани — кровососи». В Україні таких немає. Наші їдять комах.
  • «Гризуть дроти й тягають їжу з комори». Неправда. Кабелі вони не гризуть і припасів не чіпають. Найбільша незручність від такого сусідства — послід під місцем сідала.
  • «Усі хворі на сказ». Хворі трапляються, але це рідкість, а не правило. І все ж брати тварину голими руками не варто. Про це далі.

Як вони бачать вухами

Кажан кричить. Коротко й дуже високо, так, що більшість людей цього не чує. Звук летить уперед, відбивається від комахи, гілки, стіни й вертається назад. За десяті частки секунди тварина розуміє, де перепона, а де здобич, яка вона на розмір і як швидко рухається.

Система точна до того, що кажан ловить комара в повітрі за частки секунди. І така чутлива, що на час власного крику слух на мить вимикається. М’язи середнього вуха спрацьовують, як затвор.

Скільки комарів з’їдає один кажан

За ніч він з’їдає комах приблизно на третину власної ваги. А якщо ніч тепла й комашня активна, то й більше. Це сотні комах: комарі, молі, нічні метелики, жуки, мошки. Колонія з кількох десятків тварин біля вашого ставка — уже помітна допомога.

Полюють вони по-різному. Вечірниці хапають здобич у високому польоті. Нетопирі тримаються ближче до крон і ліхтарів. Вухань знімає метеликів і гусінь просто з листя. Тому кажанів так багато там, де є вода, дерева й темрява.

Де вони зникають на зиму

З жовтня–листопада по березень–квітень більшість наших кажанів спить. Зимують у печерах, підвалах, на старих горищах, у щілинах муру і під обшивкою будинків. У сплячці температура тіла падає, серце б’ється рідко, а живуть тварини за рахунок жиру, накопиченого за осінь.

Прокинутися посеред зими для кажана — катастрофа. Він витрачає дорогоцінний жир, а комах узимку немає. Тому не турбуйте тварин у підвалі чи на горищі: не шуміть там, не паліть, не затівайте ремонт у місці зимівлі. А вечірниці руді частину року взагалі проводять у дорозі. Відлітають на південь, пролітаючи сотні кілометрів.

Знайшли кажана взимку на вулиці

Візьміть його в рукавицях і посадіть у картонну коробку з отворами для повітря. На дно покладіть ганчірку. Коробку поставте в прохолодне, але не морозне місце: засклений балкон, комору, підвал. Подалі від батареї, бо в теплі кажан прокинеться й марно спалить жир. Не годуйте й не напувайте самостійно. Далі зв’яжіться з центрами реабілітації кажанів або з місцевими зоозахисниками. Вони підкажуть, як діяти у вашому місті.

Допомога, яка не коштує нічого

Найбільше кажанам шкодить втрата місць для життя. Не хижак і не холод. Ось що цілком реально зробити на звичайній дачі чи біля багатоповерхівки.

  • Не обробляйте горище токсичними засобами проти гризунів і комах. Разом із ними зникають і кажани.
  • Залишайте щілини під обшивкою, у фронтоні, під дахом. Щілина завширшки два-три сантиметри — уже готове житло.
  • Повісьте кажанячий будиночок: плаский дерев’яний ящик із вузькою щілиною-входом знизу. Висота — три-п’ять метрів, сонячний бік, південь чи південний схід.
  • Не розганяйте темряву зайвим світлом біля води й дерев. Там кажани годуються.
  • Не турбуйте зимуючих тварин у підвалі. Навіть одне прокидання коштує їм сил.

Кажан залетів у квартиру

Восени кажани шукають місце для зимівлі й помиляються. Залітають у відчинені вікна, на балкони, у під’їзди. Панікувати не варто. Тварина налякана не менше за вас і хоче одного — сховатися.

  1. Широко відчиніть вікно або двері на балкон. Світло в кімнаті вимкніть: кажан летить на темряву й на протяг.
  2. Зачиніть двері в інші кімнати, щоб він не полетів далі по квартирі.
  3. Не махайте руками, не бийте рушником і не намагайтеся збити його в польоті.
  4. Якщо сів на стіну чи штору, беріть у щільних рукавицях або через тканину, садіть у коробку з отворами й випускайте надворі в сутінках.
  5. Голими руками не беріть. Від страху кажан може вкусити, а будь-який укус — привід звернутися до лікаря. Рану промийте водою з милом і не відкладайте візит.

Якщо надворі вже мороз, випускати тварину не можна, вона загине. Такому кажану потрібна допомога, і про це написано вище.

Поділитися з друзями

Автор

andrey.zhyvosvit

Пишемо про природу України простою мовою: птахи, звірі, рослини, небо й погода. Факти звіряємо з надійними джерелами, а поради з безпеки — з рекомендаціями рятувальників і лікарів.

Усі статті автора (81) →

Залишити коментар