Кане-корсо: характер, догляд і кому підходить

Кане-корсо видно здалеку. Масивна голова, широка морда, потужна грудна клітка, коротка шерсть, що щільно прилягає до тіла. Пси за стандартом виростають приблизно до 64–68 см у холці й важать 45–50 кг. Суки трохи менші: 60–64 см і 40–45 кг. Відхилення в два сантиметри стандарт допускає.

Окраси бувають чорний, сірий у різних відтінках, рудий і тигровий. На грудях часто є невелика біла пляма. Та головне не в зовнішності. Кане-корсо не підходить людині без досвіду з великими собаками. Не тому, що порода зла. Просто це надто сильний і надто самостійний пес, щоб вчитися на ньому.

Звідки взялася порода

Це італійська порода з групи молосів. Молоси — давній тип собак, яких століттями тримали для охорони й роботи. Кане-корсо теж такий. Він жив при господарстві, охороняв двір і худобу, супроводжував людей у справах. З часом порода майже зникла. Відродили її в Італії в другій половині XX століття, збираючи вцілілих собак із робочими якостями. У Міжнародній кінологічній федерації кане-корсо має стандарт №343.

Який у неї характер

Удома це спокійний пес. Врівноважений, прив’язаний до своєї сім’ї, любить бути поруч. До чужих ставиться насторожено. Не кидається на кожного перехожого, але помічає все й тримає дистанцію.

Охоронні інстинкти в нього в крові. Він сам вирішує, коли ситуація небезпечна, і це не завжди збігається з думкою господаря. Тому соціалізація потрібна з перших місяців. Знайомство з людьми, собаками, гучними звуками. Виховання має бути послідовним. Сьогодні одне правило, завтра те саме.

Виховувати такого пса краще спокійно. Крик і сила нічого не дадуть, він просто перестане вас чути. Заняття короткі, але регулярні. Кілька хвилин щодня працюють краще, ніж година раз на тиждень.

Агресія до людей не є нормою породи. Це наслідок поганого виховання, страху або браку досвіду. З правильно вихованим кане-корсо можна спокійно жити в місті.

Діти, гості й сусіди

Зі своїми дітьми такий пес зазвичай терплячий. Багато що стерпить: обійми, смикання за шерсть, біганину. Але вага й сила роблять своє. Малу дитину собака може випадково збити з ніг. Тому самих їх не лишають. Ні на хвилину.

У домі варто мати місце, куди пес іде відпочивати. Дітей туди не пускають. Проста річ, але вона знімає багато непорозумінь.

З гостями простіше, якщо пес знайомий із ними змалку. Незнайомих людей він зустрічає насторожено, і це нормально. Не змушуйте його до дружби. Хай спокійно сидить поруч із вами, поки гість не піде.

На вулиці потрібен повідок. За потреби й намордник. Намордник нікого не принижує. Просто з ним спокійніше сусідам і менше приводів для сварок.

Скільки руху потрібно

Кане-корсо — робоча собака. Лежати цілий день на дивані їй мало. Потрібні щоденні тривалі прогулянки. Не п’ять хвилин навколо будинку, а справжні виходи з темпом і роботою. Добре додати ігри, вправи на послух, заняття з кінологом.

У спеку краще гуляти рано й пізно ввечері. У полудень великому псові з короткою шерстю важко, тож краще перечекати.

Ще один момент. Цій собаці потрібна не лише фізична робота, а й розумова. Пошук, команди, слід. Інакше вона сама знайде собі заняття, і вам це не сподобається.

У квартирі жити можна. Але тільки якщо ви готові гуляти багато й регулярно. Будинок із двором підходить краще. Хоча й там пес не має сидіти на ланцюгу цілий день.

Догляд і здоров’я

Шерсть коротка, вичісувати досить раз на тиждень. У період линьки — частіше, інакше шерсть буде всюди. Мити часто не потрібно.

Окремо про складки на морді. Їх протирають, щоб не накопичувався бруд. Вуха перевіряють і чистять за потреби. Кігті стрижуть, якщо пес не сточує їх сам.

Годувати дорослого пса краще двічі на день, у спокійній обстановці. Після їжі не варто одразу бігти на прогулянку. Миска з водою має стояти постійно.

Зі здоров’ям є кілька слабких місць. Найчастіше згадують дисплазію кульшових і ліктьових суглобів. Буває заворот шлунка. Річ небезпечна, потребує негайної допомоги лікаря. Щоб знизити ризик, собаку не годують прямо перед активною прогулянкою. Трапляються й проблеми з повіками, коли вони завертаються всередину або назовні. За одним із досліджень, половина кане-корсо живе довше за 9 років, половина — менше.

Як вибрати цуценя

Брати цуценя варто в розплідника, де є документи й обстежені батьки. Питайте про дисплазію прямо. Якщо заводчик ухиляється або не має обстежень, це привід пошукати інших.

Питайте, чим годували, чи робили щеплення, як поводилися батьки. Хороший заводчик відповідає на все й не віддає цуценя кому завгодно.

Про купірування. У багатьох європейських країнах вуха й хвости купірувати заборонено. Стандарт допускає некупіровані вуха, тож пес із природними вухами цілком відповідає породі.

І ще одне. Заведення такої собаки — це роки роботи. Шукаєте спокійнішого, легшого пса? Погляньте на собак із довгим носом: хорти вдома здебільшого тихі. Якщо не впевнені, що впораєтесь із вихованням великого охоронця, краще вибрати іншу породу.

Порахуйте, скільки часу ви реально можете гуляти щодня. Якщо виходить менше години, ця порода не для вас.