Перший лід: де тонко і як не провалитися
Зміст
7 сантиметрів міцного прозорого льоду. Саме стільки, за порадами рятувальників, потрібно, щоб крига витримала одну людину. Менше — вже лотерея. А перший лід майже ніколи не буває однаковим: за кілька кроків від надійної ділянки може лежати місце, де кірка ледь тримається.
Перші нічні морози вкривають воду тихо, без попередження. Вчора над ставом ще стелилася пара, а сьогодні він білий і нерухомий. Рука сама тягнеться ступити. І тут перший лід щороку підводить: виглядає майже як справжній, а тримає далеко не завжди.
Коли водойми замерзають
На малих водоймах — ставках, тихих затоках — лід стає зазвичай у грудні. Якщо зима тепла, він спізнюється на тижні або не стає зовсім: уночі схоплюється, вдень зникає, і так до нового року й далі. Річки замерзають пізніше. Течія не дає воді замерзнути, а на швидких потоках і біля порогів крига може не стати взагалі.
На річках є ще одна небезпека — течія під льодом. Людину, що провалилася, вода може затягнути під кірку.
У різних регіонах по-різному. У Карпатах гірські потоки часто не замерзають узагалі. На Поліссі перший лід лягає рано й тихо. У степу вода мілка й стояча, тому ставки сковує швидко. А лимани й морське узбережжя замерзають останніми, і то не щороку.
Народжується лід у безвітряні ясні ночі, коли вода віддає тепло небу. Вдень його підточує сонце, край підтає, а наступної ночі все починається наново. Тому товщина стрибає: на одному кінці ставка лід помітно міцніший, на іншому ламається від палиці. На око цього не передбачиш.
Де лід найтонший
Товщина першого льоду змінюється на кожних кількох кроках. Але найслабші місця можна передбачити, якщо знати, що під водою.
- біля берегів — особливо там, де за краєм одразу глибина;
- над джерелами, де з дна піднімається тепла вода: тут лід може не стати взагалі;
- біля очерету, комишу й затоплених кущів — темні стебла гріються на сонці, прогрівають воду й прорізають лід;
- у гирлах струмків, меліоративних каналів і стоків — течія не дає кірці зростися;
- під мостами, біля гребель і водозаборів — там теж рухається вода;
- під снігом — сніг працює як ковдра, і лід під ним росте повільніше, а то й підтає.
Сніг на льоду не допомагає
Здається, снігове поле робить лід надійнішим. Виходить навпаки: сніг утеплює воду, і під ним лід не росте, а часом підтає. Найгірший варіант — снігопад на молоду кірку. Біле поле ховає і тріщини, і воду, і місце, де лід узагалі закінчується. А якщо додати сюди сніговий лід — кашу з мокрого снігу й води, білу й пористу, — вийде найхитріша поверхня сезону. Рівна, біла й зовсім не тримає.
Колір льоду багато розкаже
Міцний лід прозорий, синюватий або зеленкуватий, як товсте скло. Крізь нього видно воду, піщані горби на дні, білі нитки бульбашок повітря. Якщо такий лід набрав товщини, він людину тримає.
Білий матовий лід нашпигований пухирцями повітря, і він помітно слабший. Сірий, пористий, у розмитих темних плямах — або тане, або ще не встиг зростися. Ступати на нього не варто. Тривожний знак і вода на поверхні: значить, лід підтає, навіть якщо вранці знову підморозило.
Перед тим як ступити
Товщину перевіряють не ногою і не ударом. Для цього є пешня — загострений металевий ломик, яким користуються зимові рибалки. Підійде й міцна палиця. Кожен крок — легкий удар уперед, перед собою. Якщо лід тріщить, осідає або хрумтить, повертайтеся тим самим шляхом. Повільно, дрібними ковзними кроками, без різких рухів.
Орієнтири від рятувальників ДСНС такі. Для однієї людини безпечний лід завтовшки щонайменше 7 сантиметрів. Для групи — від 12–15 сантиметрів, і йти треба на відстані не менше 3 метрів одне від одного. Для пішої переправи потрібно від 15 сантиметрів. Усе це про міцний прозорий лід. Якщо після першого удару пешнею з’явилася вода — виходити не можна.
- не виходьте на лід поодинці і не пускайте туди дітей;
- не збирайтеся групою в одному місці — тримайтеся на відстані одне від одного;
- не виходьте вночі, у туман і в заметіль: не видно ні тріщин, ні краю;
- беріть мотузку й рятувальні шила, а телефон ховайте в непромокальний пакет;
- не катайтеся на першому льоду на санках і ковзанах — вага й розгін ламають кірку;
- після відлиги лід слабшає, навіть якщо знову вдарив мороз. Дайте йому час зміцніти.
Якщо провалилися
Найважче в ополонці — перші секунди. Холод б’є так, що перехоплює подих, і хочеться вирватися звідти якнайшвидше. Але рятує саме спокій.
- Зупиніться, дихайте глибоко і голосно кличте на допомогу.
- Розкиньте руки на лід і спирайтеся на нього всім тілом — так не пірнете з головою.
- Вибирайтеся в той бік, звідки прийшли: там лід вас уже витримав.
- Наляжте грудьми на край, встромте шила або палицю і, відштовхуючись, викотіться на лід лежачи.
- Не вставайте одразу. Відповзіть від ополонки на безпечну відстань і тільки тоді піднімайтеся на ноги.
На березі швидко в сухе. Зняти мокрий одяг, тепле солодке питво, рух. Є поруч тепла хата чи машина — прямуйте туди. Немає — рухайтеся, бо рух зігріває краще, ніж стояння. І жодного алкоголю: він лише створює відчуття тепла, а насправді прискорює переохолодження.
Як витягти іншого і самому не провалитися
Побачили людину в ополонці — не біжіть до неї. Під вагою дорослого лід ламається ще за кілька метрів від краю. Ляжте й поповзіть, розподіляючи вагу. Подайте мотузку, шарф, ремінь, палицю, міцну гілку — будь-що, за що можна вчепитися. Якщо допомагають двоє-троє, рухайтеся ланцюжком, тримаючись один за одного. І одразу телефонуйте: 101 або 112.
Витягнуту людину якнайшвидше заведіть у тепло, зніміть мокре, напоїте чимось теплим. І знову без горілки.
Зимовий ставок гарний саме з берега. Іній на очереті, тонка пара над ополонкою, а на снігу біля води — сліди нічних гостей. Скажімо, видри (Lutra lutra), яка взимку тримається незамерзлих ополонок і бистрин. Крига ще тонка, але життя під нею триває.
Зазвичай до січня, коли морози стоять довше, крига міцнішає. Тоді буде і каток, і зимова рибалка, і прогулянка по затверділій затоці. Перший лід поки що видовище, а не дорога. Постоїте на ньому ногами, але пізніше, коли зміцніє.
Діти й собаки
Собакам на льоду теж не місце. Чотири лапи й гострий нюх від тонкої кірки не захищають. Якщо собака провалився — не лізьте за ним. Здебільшого тварина вибирається сама. Кличте її, покажіть ласощі, ведіть до краю, де ви самі стоїте на землі. Не виходить — телефонуйте рятувальникам, але не стрибайте в ополонку за улюбленцем.
А з дітьми про перший лід поговоріть заздалегідь, до перших морозів. Що товщину перевіряють палицею, а не ногою. Що за м’ячем, який викотився на лід, не біжать. Що на водойму взимку ходять лише з дорослими. Краще повторити це кілька разів у різні дні, ніж один раз — уже біля ополонки.
